Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону «про енергетичну ефективність» (№4507).

За відповідний законопроект 4 березня проголосувало 270 народних депутатів.

«Законопроект підтриманий Енергетичним співтовариством, підтриманий Міністерством енергетики, та підтриманий енергокомітетом… Ми маємо створити усі умови, щоб кожен кіловат електроенергії, щоб кожен кубометр газу, кожна гігакалорія тепла була збережена. Цим законопроектом створюється фундамент для понад 1 млн робочих місць», – сказав нардеп Сергій Нагорняк, ініціатор та один з авторів законопроекту.

Голосування народних депутатів по фракціям наступне:

• ПП «Слуга народу» – 203 «за»;
• ПП «Голос» – 18 «за»; 
• ДП «Партія «За майбутнє» – 12 «за»; 
• ДГ «Довіра» – 4 «за»;
• ПП «ВО «Батьківщина» – 2 «за»;
• ПП «ОПЗЖ» – 0 «за»;
• Позафракційні – 8 «за».

Як зауважив голова енергетичного комітету Ради Андрій Герус, законопроект покликаний врегулювати основні питання розвитку енергоефективності в країні та осучаснити підходи до них:

«Дана ініціатива спрямована на виконання міжнародних забов’язань України в рамках договору з Енергетичним Співтовариством та угоди про асоціацію України з ЄС. Законопроект покликаний врегулювати основні питання розвитку енергоефективності в країні та осучаснити підходи до них, адже діючий закон про енергозбереження був прийнятий ще у 1994 р», – зазначив Герус.

Зокрема законопроектом передбачається:

• визначення державної політики та підтримки сфери енергоефективності;
• визначення управління та розподілу відповідальності органів центральної виконавчої влади у сфері забезпечення енергетичної ефективності; 
• при публічних закупівлях енергоспоживчих продуктів (товарів) державними органами, встановлюється вимога орієнтуватись на максимальний клас енергетичної ефективності товарів;
• встановлення та досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії який повинен становити не менше ніж 0,7% від сукупн ого річного обсягу постачання енергії споживачам;
• встановлюються вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії;
• визначається поняття та процедура енергетичного аудиту;
• надається обґрунтування кваліфікації енергетичних аудиторів;
• запроваджується національна система енергетичного моніторингу, визначається адміністратор та функції даної системи;
• визначається поняття та особливості стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу, а також стимулювання ефективності в сфері тепло- та холодопостачання;
• надається обґрунтування щодо залучення енергосервісних компаній.